• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Історична довідка

Від початку заснування і до 2010 року

З 1797 року Сосниця - повітовий центр Малоросійської, а з 1802 - Чернігівської губернії. Населення повітового міста ( у 1860р. - біля 5,9 тис.) займалось землеробством, торгівлею, шевським та ковальським ремеслами. У місті діяли два навчальні заклади (повітове та парафіяльне училища) та бібліотека при Сосницькому повітовому училищі, заснована у 1816 році. За даними на 1860 рік її фонд налічував 1276 томів (616 назв). На утримання виділялось 42 руб. 85 коп.

У1872 році відбулася значна подія в культурному житті Сосниці. З ініціативи земського діяча Олександра Павловича Карпинського - лікаря за фахом, губернського гласного, який вніс значний вклад у розвиток медицини і культури міста, - була відкрита одна з найстаріших бібліотек Чернігівщини - Сосницька земська бібліотека. Основою для її створення послужила громадська бібліотека, засновниками якої були біля тридцяти осіб з числа передової інтелігенції. На першому зібранні засновників був розроблений проект статуту бібліотеки, а також прийняте рішення про придбання для створеної бібліотеки 250 томів творів російських авторів з приватних зібрань, виключно на кошти засновників.

Виконуючи постанову земського зібрання від 26 вересня 1871 року, земська управа подала на затвердження урядом проект статуту Сосницької земської бібліотеки та прийняла у своє розпорядження майно громадської бібліотеки. Одразу ж для новоствореної книгозбірні передплачено 10 назв журналів та газет на суму 92 руб. 90 коп., а саме: "Всемирный путешественник", "Технический сборник", "Семья и школа", "Вестник Европы", "Отечественные записки", "Гражданин", "Земледельческая газета", "Иллюстрированная неделя", "Зодчий", "Модный свет".

У1873 році постановою повітового земського зібрання затверджено попечительство для завідування справами бібліотеки і обрано попечителя - Д.Є. Щербакова. З дозволу управи земська бібліотека знаходилась при міському жіночому училищі, де за видачею книг безкоштовно наглядали учителі А.В. Пригорська та М.Н. Стаховська. За рік фонд бібліотеки зріс з 274 томів (з періодичними виданнями) до 477 (301 назва). Поповнення фонду велось з урахуванням потреб передплатників. Передбачаючи у наступному році відкриття жіночої гімназії, бібліотека поповнилась книгами з педагогіки, літературою для дітей.

У першій половині 1876 року бібліотека, яка деякий час розташовувалась у приватному будинку, переведена до приміщення земської управи. З 6 травня, в зв'язку з хворобою завідуючого Д.Є. Щербакова, який згодом відмовився від своїх обов'язків, видача книг велась під наглядом управи, що призвело до зменшення кількості передплатників (223) та видач (857). В той час фонд бібліотеки налічував 751 книгу в 566 назвах та 213 томів періодичних видань на суму 1400 руб., за винятком книг переданих з приватної бібліотеки О.П. Карпинського, вартість більшості яких невідома.

У 1915 році у земській бібліотеці, крім завідуючої, працювали дві її помічниці - Енгель Регіна Станіславівна та Некачайло Віра Іванівна.

Упродовж свого існування бібліотека досить часто переїздила з одного приміщення в інше. З 1909 по 1913 роки вона знаходилась у приміщенні нинішнього сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку, а потім у приміщенні Народного театру.

Революційні події 1917 року обумовили новий історичний етап у розвитку Сосницької земської бібліотеки. Фонд бібліотеки поповнився за рахунок націоналізованих приватних бібліотек графа В.О. Мусіна-Пушкіна, Домонтовичів, Долинських та ін.

25 липня 1921 року на міжвідомчій нараді при бібліотечній секції Політпросвіти повіту затверджено мережу бібліотек, відповідно якої Сосницька повітова бібліотека отримала статус центральної бібліотеки з філіалом, де зібрана наукова література та література з мистецтва з усіх бібліотек повіту . На той час штат бібліотеки складався з шести бібліотекарів та одного сторожа.

В 1921 р. було відкрито перший читальний зал. В цей час в бібліотеці працювали В.С.Крестинська, Н.О.Проценко, Л.В.Максименко, Є.А.Гордієнко.

У цей час Сосницька центральна бібліотека підпорядковувалась повітовому відділу народної освіти. Бібліотека мала читальню та дитяче відділення, працювала з 10-ї до 16-ї години шість днів на тиждень (крім неділі). Книги видавалися під заставу.

З листопада 1921 року по червень 1922, у зв'язку з ремонтом, бібліотека не працювала. Після скорочення штатів у закладах політосвіти (жовтень 1922р.) в центральній бібліотеці залишилось три бібліотечні працівники та сторож, а філіал, де зібрана наукова література, передано на утримання наукового товариства.

У 1923 році бібліотека переїздить до будинку, який належав княгині Волконській. З цього року Сосницька центральна бібліотека носить ім'я Н.К. Крупської. В 1924 році стан справ у бібліотеці дещо покращився. Фонд нараховував 13531 книгу. Бібліотека обслуговувала 469 передплатників. Організовано 6 пересувок. Користування бібліотекою залишилось платним: для службовців - 1 коп., для нетрудового елементу - 2 коп. Велась політосвітня робота. Бібліотеку продовжувала очолювати В.С. Крестинська.

На жаль, архівні документи про роботу бібліотеки за подальший період не віднайдено.

Наведені факти з досвіду діяльності земської бібліотеки - роль органів місцевого управління, які залучали як власні кошти на її розвиток, так і внески доброчинних товариств та окремих благодійників, формування бібліотечного капіталу, збереження фонду шляхом застосування застави, детальне вивчення попиту читачів на твори окремих авторів та періодичні видання, - заслуговує позитивної оцінки і варте наслідування в діяльності бібліотеки в сучасних умовах.

Великої школи їй завдано під час німецько-фашистської окупації. Майже ввесь книжковий фонд загинув. Збереглося лише те, що сосничани встигли вихопити з вогню та приховати. Тяжким було її післявоєнне становлення. Перша післявоєнна бібліотека знаходилась в приміщенні, де нині знаходиться магазин «Масяня», в фондах якої було всього 68 книг. Було ще декілька переїздів з одного приміщення в інше. Довгий час бібліотека знаходилась в приміщенні, де нині розміщена музична школа. Бібліотека переїздила з приміщення в приміщення, які не відповідали вимогам культурних центрів. Правда в березні 1965 року було прийнято рішення № 69 виконкому Сосницької ради депутатів трудящих про будівництво районної бібліотеки на місці старого приміщення бібліотеки по вул.Б.Хмельницького, 28. Районна бібліотека тимчасово переводиться в приміщення районного Будинку культури, а на її місці будують нову бібліотеку, яка при завершенні будівництва передається під адміністративну будівлю райвиконкому.

З 1 січня 1977 року створена централізована бібліотечна система. Першим її директором була Мостова Марія Яківна.

Через 10 років після централізації фонд бібліотеки становив 51116 прим.Послугами бібліотеки користувалось 3752 читачі, видача документів яким становила 81034 прим. В бібліотеці працювало 14 спеціалістів.

З року в рік зростав книжковий фонд бібліотеки і в 1991 р. він становив більше 60 тис.прим., а та площа, яку займав відділ обслуговування на II-му поверсі районного Будинку культури, не відповідала вимогам бібліотеки. Кожен рік бібліотека поповнювалася в середньому на 5-6 тис. примірників нової літератури.

Стався серпневий путч 1991 року. Президія Верховної Ради УРСР прийняла Указ про заборону діяльності Комуністичної партії. Звільнилося приміщення райкому партії і тоді колектив районної бібліотеки, разом із громадскістю, розпочали боротьбу за повернення свого законного приміщення.

15 листопада 1991 року відбулася сесія районної Ради народних депутатів, яка вирішила питання про передачу приміщення райкому партії центральній бібліотеці, яке за листом колективу працівників було замінене на приміщення райвиконкому. Добрим словом хочеться згадати активних читачів бібліотеки О.П. Хакала, І.Ф. Дяченка, Ф.Ф. Іваненка, які допомогли бібліотечним працівникам в боротьбі за приміщення. Велика заслуга в отриманні приміщення тодішнього директора ЦБС Н.В. Супрун.

Два місяці йшов ремонт, 15 днів перевозили книги, обладнання. І ось 23 лютого 1992 року центральна бібліотека гостинно відчинила двері для своїх читачів. Просторо розмістилися книги на двох поверхах приміщення.

В 1997 році центральній бібліотеці довелося трохи потіснитися, бо в це приміщення перевели районну дитячу бібліотеку.

Та осінню 2002 року знову сталися зміни. На перший поверх приміщення бібліотеки переселяють районний відділ освіти. В зв’язку з цим, районну дитячу бібліотеку переселили в приміщення школи, а центральна бібліотека зайняла тільки другий поверх, розділивши його з відділом культури та туризму і бухгалтерією. Ось так, в тісноті зустріла центральна бібліотека своє 130-річчя. Позитивним є те, що приміщення газифіковане.

Центральна бібліотека є методичним центром для сільських бібліотек-філіалів.

Колектив бібліотеки вже більше 16 років очолює Гребеник Тамара Олександрівна. Під її керівництвом працює 7 бібліотечних працівників, 6 із яких мають повну вищу бібліотечну освіту. Всі працівники мають великий досвід роботи.

Стараннями провідного методиста Л.Холецької спрямовується і надається допомога 24 бібліотекам-філіалам. Великий обсяг роботи з формування, зберігання та використання бібліотечного фонду здійснює редактор відділу комплектування і обробки літератури Л.Мучта.Значну допомогу користувачам в одержанні різноманітної інформації, у підборі літератури для написання рефератів, курсових, контрольних робіт, надає провідний бібліограф А.Лупинос. Професійно обслуговує користувачів працівник абонементу В.М.Кубрак. Цікаво організовує роботу з юнацтвом, постійно підтримуючи тісні зв’язки з учбовими закладами селища бібліотекар юнацького абонементу О.Журавель.

Користується повагою в користувачів і колег працівник читального залу А.Васюк.

Щороку бібліотеку відвідує 2250 користувачів, яким видається більше 46 тис. примірників видань.

Вартим уваги є досвід роботи літературно-мистецького об’єднання „Убідь”, що ось уже 16 років діє при центральній бібліотеці.Членами об’єднання є творчо обдаровані люди, любителі поезії, музики та мистецтва. Робота об’єднання проводиться у формі засідань, на яких відбуваються зустрічі з відомими людьми, презентації книг, „круглі столи” з актуальних питань, обговорення творів самих членів об’єднання.

Наші літературознавці охоче йдуть до студентських аудиторій, шкіл, гімназії, беруть активну участь в масових заходах центральної бібліотеки. Підсумком роботи об’єднання є альманах „Убідь”, який видається щорічно.

У 2010 році Сосницька ЦБС взяла участь у другому раунді конкурсу проектів «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» за програмою «Бібліоміст» і отримала перемогу. За цим проектом центральна бібліотек отримала 4 комп’ютери, принтер, сканер та ліцензійне програмне забезпечення.Значна увага в бібліотеці придається видавничій діяльності. На досить достойному поліграфічному рівні за два останні роки підготовлено та видано біобібліографічні покажчики та пам’ятки, збірки віршів членів літературно-мистецького об’єднання „Убідь”.

Коментарi